Починаючи з 90-х років Ліна Костенко стала постійною учасницею наукових експедицій до Зони відчуження, якими керував Ростислав Омеляшко. Ліна казала: «Може бути, там я спасаю душу». Ці поїздки згодом перетворилися на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Поетеса як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл». Вона так говорила про свої поїздки: «…Це моя добровільна еміграція! Я їжджу в Чорнобиль… набратися сил. І не відмовляюся від усього того, чим пригощають місцеві. І пироги з ягодами їм, і воду з криниці п’ю… Хоча повторювати цього, мабуть, не варто, особливо молодим людям».

У 2006 році ведучій програм Українського радіо Галині Бабій поталанило двічі побувати в Чорнобильській зоні разом з Ліною Костенко.

— Те, що саме мене порекомендували як журналіста для експедиції, в якій брала участь Ліна Василівна, досі вважаю за велике щастя, — каже ведуча в розмові з «Освіторією». — Річ у тім, що до працівників ЗМІ поетеса дуже прискіплива, спілкується неохоче. Її недарма вважають закритою для преси.

Під час першої поїздки ми разом з Ліною Костенко відвідали Овруцький район, який входить до складу Поліської зони. Ми сиділи поруч під час поїздки, і Ліна Василівна дозволила увімкнути диктофон та записувати всі її спостереження й думки. Про те, як вона відчуває час у Зоні відчуження, про недбале ставлення влади до людей в Чорнобильській зоні. Дуже тепло говорила про корінне населення Полісся — етнічну групу поліщуків, — які вони красиві та працьовиті. Ліна Василівна захоплювалась унікальною культурою поліщуків, розповідала про покинуті вишиванки, хатній інвентар і сімейні фотоальбоми, які під час своїх експедицій у 90-х знаходила в покинутих хатах і документувала. Дуже переймалась долями тих людей і ставила риторичне питання: «Як же могло так статись, що цілий етнос зазнав такого лиха та поневірянь через аварію, чийсь недогляд і помилку… Деяких вирвали з їхніх сіл, переселили в багатоповерхівки — для поліщуків це взагалі неприродно, вони все життя проводять на землі, поблизу лісу, в своїх хатах».